Дунаєвецький НВК "ЗОШ І-ІІІ ст., гімназія"
Меню сайту
Категорії розділу
Методична робота [101] Виховна робота [266]
Новини бібліотеки [6]
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всего ответов: 228
Міні-чат
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

11:06
Лист герою

                Лист Герою

   Здрастуй, Захиснику Вітчизни, той, у чиїх руках наше майбутнє і той, хто поклав  своє теперішнє на вівтар Батьківщини.  Пишу цього листа, а моє серце вкрай переповнює розпач і сум, який водночас переплітається з гордістю й вірою у Ваш героїзм. У цей траурний період для всієї країни, коли сотні невинних людей кістьми лягають за правду і гідність, ми молимось аби тільки не даремно.Дякую Вам за те, що Ви є, за те, що Вам небайдуже. Ви - ті, хто не дозволяє замилювати свої очі, ті, хто не скаржиться на рівень життя, а починає рішуче діяти, щоб змінити все на краще. Ви – повстанці  проти розбещеної влади і варварської корупції, попливли навстріч течії, не побоявшись захлинутись, - за це низький Вам уклін.

    Ви творите історію і змінюєте майбутнє. Перед Вашим обличчям смерть, але Ваші серця палають патріотизмом. За Вашими плечима міста, люди, вся Україна, а у ваших руках її доля. Наскільки жорстоким і іронічним буває парадокс, коли для того, щоб досягти миру, повинні воювати. Чому так?! За що?! За чиїсь дурні ідеї, за чиюсь звірячу жадібність, за те, що комусь мало влади і за те, що хтось, ціною людського життя, прагне лишитись «біля корита». Такими є жорстокі реалії нашої демократичної держави, і для того, щоб викорінити це зло, яке так глибоко вросло в її тіло й пожирало душу, ми повинні жертвувати найбільш гідними людьми.

   До цієї пори про те, що таке війна, я знала лише з історії. Я знаю, скільки болю і жаху вкладено у саме лише слово «війна». І я не уявляю собі, що відчуває людина, яка, покидаючи свою родину, йде воювати. Солдат, який, втираючи материні сльози, заспокоює, а сам іде в обійми сліпої смерті, не знаючи повернеться чи помре на передовій під звук автоматів. Я не знаю, які почуття і емоції переживає той, хто вперше раз бере в руки зброю і йде на фронт… Не знаю, адже телерепортаж не може повністю передати усю гіркоту, увесь біль тих трагічних подій. Але я точно знаю, що кожне українське серце б’ється в одному ритмі із Вашим, наші думки поряд з Вами, наше повітря просочене молитвами за вас. Ви - наша сила і наша слабкість. Наш завтрашній день залежить від Вас. Повертайтесь живими !

Слава Україні ! …

Швець Ірина, 7-А клас гімназії

Переглядів: 1030 | Додав: Lena | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Жовтень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Друзі сайту