Зустріч із книгою

   Хтось із великих людей сказав : «Усе минає, а слово залишається». Зникають у безвісті держави, володарі, раби, на порох розсипаються величні будівлі, вмирають дерева, пересихають ріки, гори перетворюються на купи каміння, все стає тліном і прахом , а написане слово залишається. Залишається і несе крізь час укладений у нього зміст і голос людської душі. Це одне з найбільших див нашого світу. Диво написаного слова, яке пережило століття й покоління.

   Дуже прикро усвідомлювати, що сьогодні книжка втратила колишню цінність для багатьох наших учнів, бо ж забагато часу проводять вони перед монітором  комп’ютера  чи екраном телевізора. Але не завадить пам’ятати  народну мудрість : «Хто багато читає, той багато знає».

   Ми маємо всі підстави стверджувати, що у нас здавна цінували книгу. Князь Ярослав Мудрий уславився на весь світ тим, що заснував при славетній Київській Софії бібліотеку, бо добре розумів її важливе значення. Так, наші предки черпали мудрість із книг, адже «Книга вчить, як на світі жить».

   Біблія – це Книга Життя, найвизначніша книжка людства. Другою за значенням для українців можна назвати «Кобзар» Т.Г. Шевченка.

   Ось і мандрують разом із нашими бібліотекарями наші учні книжковим морем. Найактивніші читачі шкільної та районної бібліотеки – Пищаль Юлія (до речі, ще й переможець районного конкурсу «Кращий читач бібліотеки»), Довгошейко Дарія,  Гулевата Каріна, Леннік Ілля, Колендзян Валерія та інші учні 5-А класу гімназії. Вони завжди знайдуть потрібну книгу, завдяки шкільним бібліотекарям Добровольській Галині Михайлівні та  Добровольській Лілії Миколаївні. А ще учні частіше за інших навідуються у районну бібліотеку, де їх завжди радо зустрічає бібліотекар,  Галина Яківна. Нещодавно така зустріч відбулася знову. Це була цікава заочна подорож «Сторінками «Кобзаря» Т.Шевченка».

Н.Ф. Герасимова, учитель

української мови та літератури