Сонце обертається довкола центру нашої Галактики – Чумацького Шляху, роблячи повний оберт за 225-250 мільйонів років.

Температура поверхні Сонця може досягати +6000°С. При такій температурі будь-який метал або камінь перетворюється на газ.

Радіус Сонця складає 696 тисяч кілометрів, а середній радіус Землі – 6371 км. Звідси випливає, що Сонце більше від Землі по лінійних розмірах приблизно в 109 разів, а за об’ємом – в 1,3 мільйона разів.

Маса Сонця приблизно рівна 2 трильйонам квадрильйонів (двійка з 27 нулями) тонн, а маса Землі приблизно складає лише 6 секстильйонів (шестірка з 21 нулем) тонн. Отже, за масою Сонце більше від Землі в 333 тисячі разів.

Маса Сонця складає 99,87% маси нашої Сонячної системи.

Середня густина Сонця складає всього 1,4 г/см³, тобто дорівнює густині води Мертвого моря.

Світло проходить середню відстань від Землі до Сонця (149,6 млн км) за 8 хвилин. Для порівняння, наступна найближча до нас зірка Проксима Центавра знаходиться на відстані 4 світлових років.

Між 1640 і 1700 роками на Сонці взагалі не було плям. Цей період, який називається мінімумом Маундера, збігся з “малим льодовиковим періодом” – загальним похолоданням на Землі, коли річки, які ніколи не замерзали, покрилися льодом, а сніг лежав цілий рік на всіх широтах. У даний час Сонце знаходиться на піку активності.

8 квітня 1947 року на поверхні південної півкулі Сонця було зафіксоване найбільше скупчення сонячних плям за весь час спостережень. Його довжина становила 300 000 км, а ширина – 145 000 км. Воно було приблизно у 36 разів більше за площу поверхні Землі і його можна було легко розгледіти неозброєним оком під час заходу Сонця.

Гравітаційне прискорення на поверхні Сонця дорівнює 274 м/сˉ² і в 28 разів перевищує гравітаційне прискорення на поверхні Землі, яке, як відомо, дорівнює 9,81 м/сˉ². Тому будь-який предмет на поверхні Сонця буде важити у 28 разів більше, ніж він важить на поверхні Землі (якщо, звичайно, не згорить).

Мінімальне число затемнень в році – два. Сонячні затемнення в одній і тій самій місцевості спостерігаються рідко, оскільки затемнення видно лише у вузькій смузі тіні Місяця. У якій-небудь певній точці поверхні Землі повне сонячне затемнення спостерігається в середньому 1 раз в 200-300 років.

На Землю потрапляє менше половини мільярдної частини сонячного випромінювання, але саме ця енергія Сонця забезпечує сприятливі умови життя на нашій планеті.

Кожну секунду Сонце виробляє у 100 000 разів більше енергії, ніж людство виробило за всю свою історію.

На Мальті середня тривалість світлового дня влітку – 10 годин. У Самарканді – 15 годин, в Стокгольмі – 18 годин, а в шведському місті Кіруна, що знаходиться за полярним кругом – 24 години. Правда, взимку в Кіруні Сонце не встає взагалі. До речі, ділення доби на 24 години ми запозичили з історій древніх єгиптян про бога сонця Ра, який проводив дванадцять годин ночі в темному пеклі, а інші 12 годин – на небесах.

300 сонячних днів в році буває в Марокко, Ніцці, Брісбані (Австралія), Монте-Карло та Уссурійську.

Як відомо, земна куля має розжарене ядро, проте тепло, яке кожен квадратний метр поверхні Землі отримує з її надр, в 25 000 разів менше тепла, що отримується від Сонця.

Спектральний клас Сонця – G2V, воно знаходиться ближче до холодного кінця головної послідовності, і відноситься до класу жовтих карликів. Більшість зірок у Чумацькому Шляху – “червоні карлики” (відносно малі і холодні зірки), а приблизно 15% зірок в Галактиці яскравіші за наше Сонце.

Кожну секунду на Сонці згорає 700 млрд. тонн водню. Не дивлячись на таку величезну швидкість втрат, енергії Сонця вистачить ще на 5 млрд. років такого життя (приблизно стільки ж років Сонцю від народження). Закінчить своє життя Сонце білим карликом, заздалегідь збільшившись в розмірах і відштовхнувши від себе всі планети. На цих планетах випарується вся вода і зникне атмосфера.

Прийнято вважати, що Сонце жовтого або помаранчевого кольору, але насправді, воно біле. Жовті тони Сонцю дає феномен під назвою “атмосферне розсіяння”.

На честь Сонця названа нова валюта Перу (новий соль).